Урок 20:

Діяльність і творчість М.Лисенка та його послідовників: М.Леонтовича, К.Стеценка і Я.Степового.

«Я гаряче люблю українську музику. Якщо Чайковського ми називаємо чарівником російської музики, то Лисенка – цього чудового і захоплюючого композитора – ми сміливо можемо назвати сонцем української музики.» К. Станіславський.

В березні кожного року ми вшановуємо не тільки пам'ять видатного українського поета Т.Г.Шевченка, а й основоположника української національної класичної музики – Миколу Віталійовича Лисенка (1842-1912). Різносторонність його творчих обдарувань гідна подиву : композитор – творець нових жанрів національної музики, організатор і диригент великих хорових колективів, піаніст – віртуоз з широко концертною діяльністю, педагог і вчений – фольклорист, активний громадський діяч , невтомний пропагандист української музики. М.В. Лисенко– автор музики духовного гімну українців «Боже, Великий, Єдиний»(«Молитва за Україну» ).

22 березня 1842 р. в селі Гриньки Кременчуцького повіту Полтавської губернії (зараз Глобинського району Полтавської області) в родині дворянина Віталія Романовича Лисенка народився син – маленький Микола, якому судилося стати справжнім велетнем української і світової музичної культури.

Перше виховання композитора було проведене на аристокричний лад: чиста французька мова, вишукані манери, танці, уміння невимушено триматися у вітальні – ось що вимагалось від дитини…Але противагою до цього стала любов до українського побуту двоюрідних діда та бабуні Миколи – Миколи та Марії Булюбашів, які не мали своїх дітей та плекали онука від щирого серця. Вже в п′ять років мати Миколи, Ольга Єреміївна, побачила хист хлопчика до музики і розпочала опікуватись його навчанням.

Навчаючись в Харківській гімназії, потім в Харківському та Київському університетах, він не перестає думати про музику. Під час навчання в університеті він прагнув надбати якнайбільше музичних знань, усвідомлюючи, що головна мета його життя – музика.

У 1867 р. він вирішує здобути більш грунтовніші музичні знання і для цього обирає Лейпцігську консерваторію, яка вважалась однією з найкращих у Європі.

Музичну освіту Лисенко продовжує у Петербурзькій консерваторії, де був зарахований до класу М. Римського-Корсакова. У Петербурзі він зближується з М.Мусоргським, В. Стасовим, О.Бородіним, М.Балакіревим та іншими російськими композиторами.

В 1872 році гурток українських діячів на чолі з М.Лисенком та М.Старицьким добився дозволу на публічні вистави українських п′єс. Тоді ж ними було написано оперети "Чорноморці" та "Різдвяна ніч" (пізніше перероблена на оперу). "Чорноморці", як народна оперета, міцно ввійшла у театральний репертуар з 1872 року, а «"Різдвяна ніч" з успіхом була поставлена в 1874 році у Київському оперному театрі силами акторів-аматорів. Це був початок українського національного музичного театру.

М.Лисенко писав твори майже у всіх жанрах музичного мистецтва: опери, музично-драматичні твори, кантати і хори, обробки народних пісень, камерно-інструментальні п'єси, романси, фортепіанні твори.

Великий вплив на творчість композитора мав геніальний поет-революціонер Тарас Шевченко. Його полум′яні вірші наштовхнули М.Лисенка до боротьби за національне визволення рідного народу.

Протягом цілого життя композитор розвивав ідеї Шевченка в музиці. Великий цикл творів під назвою "Музика до Кобзаря" охоплює близько 100 композицій, серед них три кантати: "Б′ють пороги", "На вічну пам′ять Котлялевському", "Радуйся ниво неполитая". А також хори, ансамблі, солоспіви втілили в музиці ліричні, епічні, філософські твори Шевченка. Чудові зразки різних форм і жанрів вокальної музики злилися з поезіями великого Кобзаря.

Оригінальні хорові твори: "Наш отаман Гамалія", "Пливе човен", "Садок вишневий коло хати", "Реве та стогне", "По діброві вітер віє", "Доля"; розгорнені вокально-інструментальні поеми: "Гетьмани, гетьмани", "Мені однаково"; народні думи, балади: "У неділю вранці рано", "У тієї Катерини".

Народна творчість стала життєдальним джерелом натхнення композитора. Лисенко ще з юних літ переконався, що волелюбні думи і прагнення народу, його боротьба за щасливе майбутнє з дивовижною силою висловлені в народній пісенній творчості. Пісня українська завжди привертала увагу композитора. Обробки українських народних пісень 5 томів, виконані Лисенком, мають наукову і художню цінність. В них розкрита вся краса пісенної творчості рідного народу. Він перший український композитор, який писав твори у різних жанрах музичного мистецтва на основі українського фольклору. “Фольклор - це саме життя”, - писав композитор в одному з листів до Філарета Колесси.

Важливу роль в його творчості займає опера. Він пише ряд опер, кожна з яких наповнена українським змістом, українською тематикою, які ввійшли в світову скарбницю оперного мистецтва. Це такі опери як: "Тарас Бульба", "Різдвяна ніч", "Наталка Полтавка", "Утоплена", "Чорноморці", а також дитячі опери "Коза Дереза", "Пан Коцький" та інші.

Постійна напружена праця підірвала здоров′я композитора і 6 листопада 1912 року через несподіваний серцевий напад земне життя українського Бояна спинилось.

М.Лисенко залишив після себе цілу плеяду талановитих композиторів і послідовників: К. Стеценко, М. Леонтович, О.Кошиць, Я.Степовий, С.Людкевич, Л.Ревуцький та інші, які все своє життя продовжували ту велику справу, яку розпочав М. Лисенко.

Микола Леонтович - геніальний ювелір української пісні. Його різдвяна колядка"Щедрик" відома у всьому світі під назвою "Carol of the Bells" та має безліч інтерпретацій. Славетний композитор все життя намагався пропагувати українську культуру у свої творах. Він збирав та обробляв козацькі пісні, створюючи високохудожні твори-пісні.

Стеценко Кирило — один із засновників української національної композиторської школи, митець великого оригінального таланту, автор значної кількості творів у багатьох музичних жанрах.

Внесок К. Стеценка до скарбниці української духовної музики є настільки вагомим, що дозволяє вважати його фундатором національної духовно-музичної школи. Саме в духовних творах К. Стеценка, різноманітних за жанрами і високохудожніх за якістю музичного матеріалу, найяскравіше виявився великий талант цього композитора-патріота і духовного пастиря.

У доробку К. Стеценка переважають авторські твори, серед яких помітну роль відіграють духовні цикли: літургії, «Всенічна», «Панахида», прокимни, колядки тощо.

Яків Степовий - Видатний український композитор, публіцист, музичний діяч. Володів прекрасним ліричним даром, тонко відчував красу співочих мелодій, Я. Степовий не залишив великих композицій у духовній музиці. Про його духовні твори взагалі довгий час не було відомо майже нічого, окрім невеликої замітки М. Грінченка про написання Степовим «Херувимської пісні» у 1899 році, з якої, власне, й почалася уся його композиторська діяльність.

Слухання: «Херувимська»

Твори М.Лисенка включають в свій репертуар найвідоміші українські співаки, диригенти, піаністи, хоровий твір "Боже, великий, єдиний" вважається духовним гімном України.

Слухання: "Боже, великий, єдиний" - 

https://www.youtube.com/watch?v=KklKxdg-CCM

Ім’я Миколи Лисенка носить Харківський національний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка — перший український стаціонарний оперний театр.

Отже, М. Лисенко сформував і збагатив майже всі існуючі в українській музичний творчості жанри. Продовжувачами кращих традицій М. Лисенка в українській музиці були М. Леонтович, К. Стеценко, Я. Степовий. Українські композитори-класики пройшли різні життєві шляхи, але всіх їх об’єднує безмежна любов до України, до народу, боротьба за становлення українського національного мистецтва. Під час відзначення світовою громад кістю 150-річчя від дня народження М. Лисенка, у 1992 р. нащадками композитора було ініційовано створення Міжнародного благодійного культурно-наукового фонду ім.. М. Лисенка. Основна мета діяльності Фонду – сприяння розвитку українського музичного мистецтва, як частини світової культури та виховання громадян України в дусі національно-культурних традицій, гуманізму, милосердя, духовності.

Домашнє завдання : 

З якими операми М.В.Лисенка ми ознайомились на сьогоднішньому уроці?

Що використовував М. Лисенко майже у всіх своїх творах?

відповідь запиши в зошиті