КУРС 3
УРОК № 18
Тема уроку - Співпраця України з іншими країнами світу
ЗАВДАННЯ
1) Запишіть, перекладіть і обдумайте вислови - впр. 1 ст. 137
2) Запишіть нові слова і вивчіть їх - впр. 2 ст. 137
3) Уважно прочитайте і перекладіть текст та заповніть таблицю що під текстом ( письмово у зошиті) - впр. 3 ст. 137
4) Виконайте впр. 6 ст. 140 ( поєднайте слова у словосполучення - письмово)
КУРС 2
Урок № 9
1) Перегляньте відео та намагайтеся зрозуміти розповідь і запишіть у зошит:
- Ex.6,p.155 - ПИСЬМОВО
6. Imagine that you are a member of a new club — “Stay safe when using the Internet”. Prepare an Internet page describing your club. ( 6. Уявіть, що ви є членом нового клубу — «Бережи себе в Інтернеті». Підготуйте Інтернет-сторінку з описом вашого клубу.)
Include the following:
why and when the club started;
information which can be found on the club website;
who can join the club.
- Ex.5,p.154 - УСНО - Обміркуйте!
1. What are the most important new technologies for solving world
problems in your opinion?
2. How is digital learning going to change schools and education?
3. To what extent is the development of new technologies having a
negative effect?
4. How will new technologies change our lives in 25 years?
5. Do social media and the Internet make the world bigger or smaller? And how?
6. Do social media and the Internet make the world better or
worse? And how?
7. Should there be regulation of sites such as Wikipedia which
provide information that is not necessarily credible?
8. Are blogs better than books?
9. Is using technology for entertainment a bad thing? Why?
10. Is it a problem that computers will soon be able to think?
Why?
- Ex.7,p.155 - УСНО - Читати текст, усно перекласти, невідомі слова записати в словник і вчити
Modern life is easy and fun. We have all the amenities. We do not need to go to the movies, because we have big TVs at home. Children have cell phones with large displays. Modern technology is useful and convenient. In my opinion, the Internet is the most comfortable thing. Computers are also an important invention, but the Internet is better than any other type of information. Originally, the Internet was a military experiment in the USA of 60s. But soon it became clear that everyone in the world can use it.
Everybody knows that the Internet is a global computer network, which embraces hundreds of millions of users all over the world. The Internet has already entered our ordinary life. It’s hard to imagine our lives without the Internet nowadays. It has become an important part of every person’s life. It is clear that the accurate number of users can be counted fairly approximately, nobody knows exactly how many people use the Internet today, because there are hundreds of millions of users and their number is growing.
Nowadays, no one can deny the importance of the Internet. Sitting in front of a computer, clicking a mouse, you can shop, download many interesting films, books, read news about a subject which is interesting for you, play computer games with other players, chat and send mails to your friends. The Internet has drastically changed everything. Since the Internet appeared, many other media sources have become unnecessary. You can find the information you’re looking for in 5 seconds. It is very convenient for students, professionals, experts and all the other people. On the one hand, it’s great to have everything right here online, on the other hand, it’s a shame that people have stopped reading paper books and newspapers. Nowadays, the most popular Internet service is e-mail. Most of the people use the network only for sending and receiving e-mail messages. They can do it whether they are at home or in Internet clubs or at work. With the help of the Internet people from different parts of the planet can communicate with each other and share information without leaving their home. It has become easier to meet like-minded people from all over the world and become friends with them.
There are many different Internet competitions in different subjects which give students the opportunity to participate even in international competitions. Thanks to the Internet, people can quickly sell, advertise and share knowledge, ideas, and personal feelings. People enter the world of virtual reality to avoid everyday problems. In spite of all the good sides that the Internet has, there are some drawbacks. First of all, they are viruses, which can be very dangerous for any computer. That’s why it’s good to have reliable anti-virus software installed. Another minus is violent content. There is a lot of violence and cruelty online. People are suffering from inappropriate information on the Internet, because it is very hard to control information from the Internet. Although the Internet offers us a large amount of information, its reliability is dubious because untrue news stories can be posted and cause confusion to many people. It is very difficult for us to find out what websites are reliable and what are not. Also you can get blackmail or spam. I think that the Internet becomes a way of a person’s lifestyle and it is very harmful for our health. Many teenagers spend a lot of time sitting at computers and spoiling their eyes. I don’t mean that I am against the Internet, but it should have reasonable limits.
1 КУРС
Урок № 17
Тема уроку: Мій власний рецепт
1) Трохи граматики : для початку вивчимо Passive Voice (Пасивний стан) -
Виконайте нижче вправи на знання Passive Voice та перевірте свої знання.
1. Напишіть речення у пасивному стані. Час речень зазначений у дужках.
Письмово виконайте вправи з нашого підручника:
Ex.6 ст. 47 - Дайте відповіді на запитання
6. Answer the questions. Linda, an American journalist, has come to your
class. She wants to know as much as possible about Ukrainian cuisine.
1. Is Ukrainian cuisine rich in tasty dishes?
2. What are the most popular Ukrainian dishes in your opinion? Why?
3. What are your favourite dishes? Why?
4. Can you cook Ukrainian dishes?
5. Do you like cooking?
6. Are there any dishes that you do not like cooking?
7. Did you cook anything when you were younger?
8. At what age did you cook your first dish?
Ex.9 ст. 47
9. Homework. Write a recipe of your favourite Ukrainian
dish. ( Напиши свій власний рецепт української страви)
3) УСНО - Ex.3 ст. 47
КУРС 3
Урок № 21
Тема уроку
Фундатор Перемишльської композиторської
школи М. Вербицький. Просвітницька дяльність
і творчість А. Вахнянина, О.Нижанківського, Д.
Січинського.
Музика
– одна із найцінніших етнокультурних чинників суспільного розвитку. При
видатних музичних здібностях нашого народу, при надзвичайно багатій скарбниці
народної музики – пісні та музика відігравали велику роль у культурному житті
українців, зокрема й у бездержавний період. Княже місто над Сяном, Перемишль,
із своєю тисячолітньою історією, здавна було на перехресті культур.
Багатонаціональне населення міста, де окрім русинів-українців жили поляки,
німці, австрійці, вірмени та євреї, дуже позитивно впливало на його культурний
розвиток, який збагачували різноманітні національні елементи. Взаємовплив
культур цих народів надавав місту специфічного колориту, створюючи неповторну
етнокультурну атмосферу. Особливо важлива роль у культурному розвитку міста
належить корінному українському населенню. Розквіт української музичної
культури в Перемишлі припадає на першу половину ХІХ ст. Цей період, званий
“Перемиською школою”, дав початок не тільки формуванню української професійної
музики, але й українському національно-культурному відродженню в Галичині.
Творчість композиторів
“перемиської школи” в останні роки привертає до себе особливо пильну увагу, а
надто починаючи з часу “романтичного національного відродження” початку 90-х
років XX ст. Тоді, після багатьох років заборони і забуття, спадщину Івана
Лаврівського та особливо Михайла Вербицького, автора Державного гімну “Ще не
вмерла Україна”, починають розглядати як своєрідний символ питомої української
культури, виплеканої національно-визвольними змаганнями періоду “весни народів”
1848 р. та всієї другої половини XIX ст. Саме визначення “перемиська школа”
належить Борисові Кудрику і завдяки йому увійшло в науковий обіг.
Здебільшого “перемиську
школу” обмежують двома іменами – Вербицького та Лаврівського, проте насправді
список персоналій значно більший, і якщо врахувати і чітко сформулювати основні
засади творчості і культурно-просвітницької діяльності школи, то логічно буде
розглядати тут і Анатоля Вахнянина та Остапа Нижанківського, спадщина якого
переважно окреслюється в музикознавстві з позиції сприйняття “лисенківської
школи” в Галичині.
Історично “перемиська
школа” формувалась в декілька етапів. В цій школі навчались провідні
представники згаданої композиторської школи – Михайло Вербицький та Іван
Лаврівський. Якщо коротко окреслити основні етапи становлення та розвитку
“перемиської школи”, то їх буде щонайменше три, відповідно,
період підготування, пошуку оптимальних форм розвою не лише національного
музичного мистецтва, але й його суспільно-духовного призначення, другий –
утворення відповідних інституцій і їх забезпечення, і врешті третій – розвиток,
здобуття суспільного визнання, кристалізація певних художньо-естетичних засад,
відбір провідних жанрів, образно-емоційних домінант тощо, тобто утворення
стійкої художньої традиції.
Музичний романтизм у
творчості представників “перемиської школи” розвивається у вельми тісних
взаємозв’язках з літературою та театром, котрі теж зазнають неабиякого впливу
фольклорних досліджень, підносять сюжети, теми та образи, почерпнуті зі
збірників народних пісень, переказів, легенд. Звідси особлива роль співогри, що
в цьому середовищі далеко переростає суспільну значимість водевілю у Франції чи
зінгшпілю в Німеччині та Австрії.
Творча спадщина Михайла
Вербицького — одне з найцінніших надбань української культури.
Він належить до яскравих представників національної композиторської школи, що
сприяли в XIX столітті активному духовному злету українського суспільства.
Високий художній рівень творів Вербицького, майстерність композиторського
письма дають право називати його першим західноукраїнським
композитором-професіоналом, незважаючи на те, що він не закінчував спеціальних
музичних шкіл і сучасники вважали його аматором.
Він є автором музики до
найголовнішої пісні країни – гімну.
Тривалий час вважалося,
що вона була створена у 1862—1863 рр., але без відповідних наукових аргументів.
Текст Павла Чубинського у Галичині вперше був опублікований близько 15 січня
1864 року. Ймовірно, це надихнуло отця Михайла (або йому було замовлено
перемишльською "Громадою") написати патріотичну пісню.
Урочисто заспівали
"Ще не вмерла Україна" хором, але ще не в якості гімну (це
відбудеться через рік) в Перемишлі 1-го липня 1864 року.
Надруковано текст цієї
пісні з нотами вперше у Львові в 1885 році у збірнику пісень під назвою
"Кобзар".
У 1849 році у Перемишлі
організувався театральний гурток. Вербицький писав музику до вистав і виступав
як актор.
В останні роки життя
композитор вчителював, писав статті і музику. Серед його учнів були
священики-композитори Віктор Матюк і Порфирій Бажанський.
Відео
«Гимн України»
Серед
українських композиторів вагоме місце займає Денис Січинський. Вражає
різносторонність обдарування та масштаб його музично-громадської діяльності.
Він проявив себе як композитор, педагог, диригент, фольклорист, музичний
критик, організатор мистецького життя Галичини кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Творча спадщина Дениса Січинського представлена різними жанрами: це опера,
кантати, хорова музика, солоспіви, камерно-інструментальні твори. У своїй
творчості митець звертався до поезій Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі
Українки.
Згодом композитор долучився до створення та
діяльності мистецьких об’єднань в інших містах. Не маючи постійної роботи,
композитор часто змінює місце проживання, шукаючи твердого заробітку – із
Львова він переїздить до Перемишля, потім до Стрия, а 1899 року — до
Станіслава, де він і жив з невеликими перервами до самої смерті.
В історії української культури Денис Січинський
(1865–1909) займає особливе місце, адже він першим серед галичан вибрав музику
своєю професією. Якщо більшість попередників та сучасників композитора, зокрема
Михайло Вербицький, Іван Лаврівський, Сидір Воробкевич, Анатоль Вахнянин були
священиками, які поєднували душпастирські обов’язки із музично-громадською
діяльністю, то Січинський повністю присвятив себе мистецтву.
У творчому доробку композитора центральне місце займають
кантати «Дніпро реве», «Лічу в неволі», «Минули літа молодії», «Витай,
архиєреє» (з присвятою станіславівському єпископу Г. Хомишину), хорові
композиції «Пісне моя», «Непереглядною юрбою», «Даремне, пісне», зразки
духовної музики, зокрема прекрасна «Літургія».
Анатоль Вахнянин – композитор, диригент, співак громадський діяч,
літератор.
Деякий час викладав українську мову в гімназії у
Перемишлі, згодом переїхав до Відня. Навчаючись на філософському факультеті Віденського університету, 1867 року організував
студентське товариство «Січ» і став його першим головою.
Завдяки плідній громадській, виконавській,
диригентській, композиторській діяльності Вахнянина музичне життя Галичини того
часу збагатилося новими ідеями, зміцніли зв’язки з композиторами з Великої
України (М.Лисенком, П.Ніщинським). В еволюції музичної культури Галичини
діяльність Вахнянина сприяла переходу від аматорського етапу композиторської
творчості до подальшого її розвитку на професійній основі.
Автор опери «Купало» (1870–1892, поставлена 1929 року в Харкові),
музики до драм Тараса Шевченка «Назар
Стодоля», Федора Заревича «Бондарівна»,
хорів, пісень, а також літературних творів — «Три тополі», «Оповідання і
гуморески» (1902), «Споминів з життя» (1908), шкільних підручників.
Остап Йосипович Нижанківський
Остап Йосипович Нижанківський народився у с. Малі Дідушичі (за ін.дан., у
Стрию) на Львівщині. Навчався у Дрогобицькій гімназії та Львівській духовній
семінарії, а в 1897 р. склав іспит на вчителя музики у Празькій консерваторії.
Деякий час був священиком у Завадові поблизу Стрия. В 1885 р. заснував музичне
видавництво "Музикальна Бібліотека" (1885-87), яке публікувало твори
українських композиторів, зокрема, А.Вахнянина, М.Лисенка, П.Ніщинського,
М.Вербицького, С.Воробкевича та ін. О.Нижанківський був активним пропагандистом
українського хорового мистецтва, засновником і диригентом товариства
"Боян" у Бережанах (1892), диригентом "Бояна" у Львові
(1895-96) та Стрию (1900-14). Брав активну участь в організації та проведенні
Шевченківських концертів у Львові, Тернополі, Дрогобичі, Стрию Автор багатьох
хорових творів ("Гуляли", "З окрушків" на сл. Ю.Федьковича,
"В'язанка слов'янських гімнів", "Наша дума, наша пісня" на
сл. Т.Шевченка), численних солоспівів ("Пісня вечірня", "О не
забудь", "В гаю зеленім", на вірші Т.Шевченка - "Вітер в
гаю нагинає", "Минули літа молодії"), обробок народних пісень
(зб. "Українсько-русинські народні пісні", 1907).
Вокальна
музика – це музика, що
створена для голосу або багатьох голосів. Жанри: пісня, романс, арія, кантата,
ораторія.
Інструментальна
музика – це музика, яка
виконується на музичному інструменті. Особливостями жанру є авторська та
народна музика. Класична інструментальна музика поділяється на симфонічну й
камерну.
Симфонія – твір для оркестру; найбільша музична форма серед
концертної оркестрової музики.
Камерна музика – вид музичного мистецтва: вокальна,
інструментальна, вокально-інструментальна, створена для виконання малим складом
музикантів у невеличких приміщеннях. Жанри камерної музики: романси, ноктюрни,
прелюдії, квартети, а також циклічні жанри – сонати, сюїти, камерні симфонії.
Вагомий внесок в
розвиток хорового, вокально-симфонічного і симфонічного мистецтва зробили такі
митці: С. Людкевич, Л. Ревуцький, Б. Лятошинський та ін. Перший композитор про
якого ми поведемо мову це Станіслав Людкевич.
Станіслав Людкевич –
музикант-професіонал на теренах Західної України, фундатор провідних музичних
жанрів, диригент, фольклорист, педагог. Творче кредо майстра – творити
національну музику. Помітним був вплив М. Лисенка на формування митця. Першим
викладачем музики для хлопця стала його мати, учениця Михайла Вербицького.
Світогляд С. Людкевича
формувався під впливом двох велетнів української літератури Т. Шевченка та І.
Франка. Протягом свого творчого життя С. Людкевичу вдавалося поєднувати
композиторську діяльність та наукові дослідження. Його однодумцями були Соломія
Крушельницька, М. Менцинський.
С. Людкевич вважав
твори мистецтва втіленням духовності народу, нації. Проте, плекаючи
самобутність національну, він постійно акцентував на необхідності активної
взаємодії з західноєвропейськими музичними системами.
Творчість Станіслава
Людкевича народного артиста України, заслуженого діяча мистецтв
становить цілу епоху в історії української музики. Станіслав Пилипович – автор
багатьох великих музичних творів, чудовий знавець української народної пісні,
дбайливий і мудрий педагог. Усе своє життя віддав він музиці і вихованню
митців. Його музика багата змістом, інтонаціями, мистецькими знахідками.
Народився С. Людкевич у
старому княжому місті Ярославі, нині це територія Польщі в сім’ї вчителів. Мати
добре грала на фортепіано й навчила цього сина. Музика до Шевченкової «Гамалії»
чотирнадцятирічного юнака, диригента хору гімназистів одержала схвальну оцінку
самого Миколи Лисенка. У 1897р. С. Людкевич вступає на філологічний факультет
Львівського університету. У 1899р. стає членом відомого хорового товариства
«Боян» у Львові.
Після закінчення
університету (1901р.) С. Людкевич працює вчителем української мови, пізніше
відбував військову повинність у Відні. Після закінчення військової служби
Людкевич на деякий час повертається до вчителювання у Львові. Відчуваючи
потребу у поглибленні своїх музично-теоретичних знань, композитор у 1907р.
виїздив для подальшого студіювання до Австрії. Мобілізований під час Першої
світової війни до австрійської армії, він потрапляє у російський полон (1914р.)
і до кінця війни перебуває у Перовську (Казахстан).
Розквіт творчості С.
Людкевича припадає на 1920 – 1940-і рр. один за одним він створює:
«Меланхолійний вальс», «Каменярів», «Галицьку рапсодію», «Веснянки». Пише
багато хорів та здійснює обробки народних пісень, постійно редагує твори
українських композиторів ХІХ ст.: М. Вербицького, В. Матюка, С. Воробкевича.
До останнього Станіслав
Пилипович працював над редакціями своїх творів попередніх років, багато сил
віддав вихованню молодих музикантів та науковій роботі. Після 100-річного
ювілею він прожив недовго. Поховали Станіслава Пилиповича Людкевича на
Личаківському цвинтарі у Львові. Там творчий дух великого митця навіки застиг у
бронзовому образі Прометея – вічно юному, прекрасному і непідвладному
швидкоплинному часі.
А зараз прослухаємо фрагмент з
кантати-симфонії С. Людкевича «Кавказ».
Найвидатніші
досягнення українського симфонізму пов’язані з іменами Л. Ревуцького, С.
Людкевича, Б. Лятошинського. Видатний композитор, педагог, учений,
музично-громадський діяч Лев Ревуцький творчо розвинув методи М. Лисенка й М.
Леонтовича, які полягали у нерозривному злитті музичного фольклору із
досягненнями гармонійного мислення кінця XIX ст. Він
збагатив українську музику індивідуальними стилістичними знахідками. Творам
митця притаманна життєствердна настроєність, ліризм, стриманість, широта і
багатство емоцій.
Лев Миколайович Ревуцький
Лев Миколайович Ревуцький – український композитор, педагог, музичний
і громадський діяч. Народився на Чернігівщині. Батько – Микола Гаврилович мав
непоганий бас та інколи співав; мати – Олександра Дмитрівна вільно володіла
французькою і німецькою мовами, здобула музичну освіту – у її репертуарі були
твори Бетховена, Шопена, Шуберта і Шумана. За спогадами самого композитора, у 4
роки він вивчив ноти, у нього виявився абсолютний слух, з 5 років він навчався
гри на фортепіано. З 1898 р. Ревуцький зі своїм старшим братом Дмитром
навчається у Прилуцькій гімназії.
У 1903 р. був зарахований до київської приватної
гімназії Г. Валькера та одночасно до музичної школи М. Тутковського. Там він
навчався гри на фортепіано у М. Лисенка.
У 1913 – 1916 рр. учився композиції у Київській
консерваторії. У 1916 р. Ревуцький паралельно закінчує консерваторію та
Київський університет.
У 1916 – 1918 рр. перебував в армії, у 1919 –
1924 рр. викладав у школі та керував сільськими хорами в Іржанці та Прилуках. У
цей період було написано кантату «Хустина». Із 1924 р. у Києві – викладач
Музично-драматичного інституту ім. М. В. Лисенка.
Гостро критикований за фортепіанний концерт
(1934), Ревуцький обмежив свою композиторську творчість, зосередившись на
професійній діяльності, редагуванні раніше написаних творів та громадській
діяльності у Спілці композиторів України.
У лютому 1969 р. у зв’язку з 80-річчям від дня
народження та за визначні творчі заслуги Л. Ревуцький був удостоєний звання
Героя Соціалістичної Праці. Помер композитор 30 березня 1977р., похований на
Байковому кладовищі в Києві.
Ревуцький – автор творів великих музичних форм:
соната для фортепіано, дві симфонії, два концерти для фортепіано. Серед
вокальних творів відзначається кантата «Хустина» та обробки народних пісень для
голосу з фортепіано. Значний внесок Л. Ревуцький зробив і в розвиток жанру
обробки народних пісень, близько 120 оригінальних обробок.
Прослухаємо фрагмент кантати – поеми «Хустина» на
слова Т. Шевченка.
Відео «Хустина» на слова Т. Шевченка
Борис Миколайович Лятошинський
Композитор Борис
Миколайович Лятошинський збагатив жанрово-стильову палітру
української музики. Він написав дві опери «Золотий обруч», «Щорс», п’ять
симфоній, чотири струнні квартети, два інструментальні тріо, увертюри, сюїти,
балади, поеми, кантати, обробки народних пісень, музику до театральних
постановок («Ромео і Джульєтта» В Шекспіра, «У пущі» Л. Українки) та
кінофільмів («Тарас Шевченко», «Григорій Сковорода», «Кармелюк»).
Борис Лятошинський (1895 – 1968) народився в м. Житомирі в
інтелігентній родині. Його батько, Микола Леонтійович, був учителем історії.
Мати добре грала на фортепіано й співала. Людина дуже освічена, Микола
Леонтійович дбав і про повноцінне виховання та освіту свого сина. З дитинства
хлопчик учився грати на скрипці та фортепіано. У 14 років написав кілька
музичних творів, серед яких – мазурка і вальс для фортепіано, фортепіанний
концерт. Перші твори молодого композитора з успіхом виконувалися в Житомирі.
У 1913 р. Б. Лятошинський переїхав до Києва, де
почав навчатися на юридичному факультеті Київського університету. Одночасно він
готувався до вступу до щойно відкритої консерваторії, до якої вступив у клас Р.
Глієра.
У 1918р. Лятошинський закінчив юридичний
факультет університету, а ще через рік – консерваторію. У 1935 – 1937 рр.
працював професором Московської консерваторії. Разом із педагогічною і творчою
роботою Борис Миколайович займався й громадською діяльністю – у лютому 1939 р.
на І Республіканському з’їзді композиторів його було обрано головою Спілки
композиторів України. Під час Другої світової війни Київську консерваторію було
евакуйовано, Борис Миколайович працював у Саратові у складі професорів
Московської та Саратовської консерваторій, які на час війни об’єдналися в один
заклад. У складних умовах евакуації – в холодній кімнаті, часто при каганці –
Лятошинський працював для спеціальної в Саратові радіостанції ім. Т. Г.
Шевченка, що транслював свої передачі для партизан і мешканців тимчасово
окупованої України. У цих передачах брали участь відомі піаністи та співаки.
Прослухаємо фрагмент твору на вірші Т. Шевченка,
музику Б. Лятошинського «Тече вода в синє море».
Відео «Тече вода в синє море».
Помірковано-модерний
напрям репрезентує Василь Олександрович Барвінський. Композитор,
піаніст, музичний критик, педагог, диригент, почесний доктор Українського
університету в Празі (1938р.). Особливістю творчості митця є нахил до
мініатюрного та інструментального жанру, особливо до фортепіанного. У
1929-1930рр. написав увертюру до опери «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці»
(«Маруся»).
Творчість Василя
Барвінського стала поворотним пунктом від суто вокально-хорового до
урівноваженого вокально-інструментального напрямку розвитку української музики.
«Тандем» Барвінський –
Людкевич є взагалі явищем унікальним. Дві талановиті, рівновеликі постаті
зуміли протягом усього життя не лише плідно співпрацювати, а й творити
своєрідне, гармонійне ціле.
Українська
фортепіанна музика для дітей і юнацтва займає визначне місце в педагогічному
репертуарі. У створенні її українські композитори набули великого позитивного
досвіду. Створений у 1936 році альбом “24 дитячі п’єси для фортепіано” В.
Косенка є ніби підсумком перших успіхів українських композиторів у галузі
дитячої музики. Глибоко народна музична мова альбому, її простота і ясність,
художня опуклість виражальних засобів, органічний взаємовплив піаністичних
принципів і композиційних прийомів, різноманітність і близькість образного
змісту до дитячого сприймання зближає його з найкращими збірниками дитячих п’єс
і особливо з “Детским альбомом” Чайковського, чия творчість була дорога і
близька нашому композиторові.
Косенко характерними
поспівками, інтонаційно-ритмічними зворотами, поліфонічними прийомами, ладовим
строєм української ліричної пісні, думи, танцювальної пісенності тонко
розкриває зміст своїх мініатюр. Художній світ ліричних пісень знаходить своє
відображення у п’єсах “Пастораль”, “На узліссі”, епічних - в “Українській народній
пісні”. Народнопісенні ритмо-інтонації проходять у мініатюри танцювального
характеру (“Танкова”). Близька до веснянок музична мова живих картинок дитячого
життя, пов’язаних з образами природи (“За метеликом”, “Ранком у садочку”,
“Дощик”).
Тональний план “24
дитячих п’єси” сміливий і оригінальний. Косенко, перший в історії вітчизняного
фортепіанного репертуару, залучає юного виконавця до сприймання всі 24 мажорних
і мінорних тональностей. Він майстерно добирає відповідно до даного образу
тональність, що своїм колоритом допомагає його розкриттю. В альбомі природно
використані прийоми народної поліфонії. Основну виражальну функцію найчастіше
виконує пісенне двоголосся, що чергується з хоровим багатоголоссям або іноді
супроводжується органними звучаннями басу. Структурними особливостями музичної
форми збірник Косенка близький до згаданих альбомів. Переважна тричастинність
природно закріплює в музичних уявленнях і виконавських відчуттях дітей звукові
образи. Виразна катиленна “Мелодія” інтонаційно близька до “Української
народної пісні”. Співуче легато, пластичне динамічне нюансування, природне
мелодичне дихання, епізодичне застосування педалі як засобу звукового
забарвлення – ці основні виконавські прийоми розкривають образний зміст
мініатюри.
“Казка” Косенка –
яскрава, глибока лірико-епічна розповідь. Справді “казковим” є широкий
регістровий діапазон твору. Розспівні, “билинно-богатирські”, суворі інтонації
проймають ритмічно-мірний рух двооктавної унісонної мелодії у похмурому
низькому регістрі на початку п’єси. Особливо напруження поступове нагнітання
звучності у другій частині п’єси. Зароджуючись у пісенних унісонах далеко,
глухо, на рр у найнижчому регістрі (субконтроктаві) мелодичний рух через
терцеві, секвенційні зіставлення вихідних модулюючих акордових груп приходить
до загальної кульмінації твору – триоктавного унісону, що пронизливо звучить у
високому регістрі. Такої разючої сили регістровий “розворот” майже не
трапляється в кантиленних п’єсах фортепіанного репертуару. Усе сказане дозволяє
віднести “Казку” до найкращих ліричних п’єс радянського педагогічного
репертуару. Російська лірична вальсовість поєднана з інтонаційною характерністю
українського побутового романсу, оживає у “Вальсі” Косенка .
Усі ці риси надають
великої співзвучності її простоти мелодії “Вальса” в інтонаційному строї якої
типово народному, м’яко чергуються звороти гармонічного і натурального мінору.
Художнє втілення світу природи мальовничо передане в п’єсах “За метеликом”,
“Ранку у садочку”, “Дощик”. Порив радості почувається в п’єсі “ Купили
ведмедика ”, емоційно близький до “Новой куклы” Чайковського. Дитячі рухливі
ігри знайшли своє відображення в “Скакалочці”, “Балетній сценці”, “Гумореска” –
жива картина безпосередньої радості, примхливої впертості. “Петрушка” –
завзятий веселий клоун-жартівник з ритмічно загостреними вугластими рухами.
Слова, які композитор з
любов’ю вивів на титульній сторінці збірника: “Юним піаністам нашої квітучої
соціалістичної Батьківщини присвячую”, знайшли щирий відгук у серцях наших
дітей, які полюбили близьку їм музичну мову альбому. “24 дитячі п’єси для
фортепіано” Косенка – великий внесок до золотого фонду радянської фортепіанної
музики для дітей. Альбом Косенка значно збагачує творче музичне мислення і
виконавську техніку юних піаністів. Він став дійовим творчим імпульсом для
всього дальшого розвитку національної фортепіанної педагогічної літератури на
Україні.
Відео «В. Костенко «Дощик»»
Дорогі учні! Роботу слід виконувати на двох подвійних листках у лінію ( вкладіть листочок у листочок, скріпіть) і підписати так:
==========================================================================
Робота учасника І етапу олімпіади
з англійської мови
учня (учениці) ___ групи І(ІІ, ІІІ) курсу
ПІБ учня
Викладач Кравченко Любов Іванівна
============================================================
Перше завдання слухання - Listening
Show Me the Way to
Go Home
Task 1. For
each of the questions 1—10 decide which of the statements are true or false on the basis of what
is stated or implied in what you have heard and put a «+» if a
statement is true and a «—», if a statement is false next to the corresponding number on your answer sheet.
Unexpected numbers of young adults are living
with their parents. This fact is becoming
abundantly familiar as American parents are forced to make room for their adult children. There is a naive notion that children grow up
and leave home when they are 18, and
the truth is far from that. Today, 59 % of
men and 47% of women between 18 and 24 depend on their parents for housing in this or that
way and this is part of a major shift in the middle class.
Analysts cite a variety of reasons for this return to the nest. The
marriage age is rising, a condition that
makes home and its amenities particularly attractive to young
people. A high divorce rate and a declining remarriage rate are sending economically pressed and emotionally battered
survivors back to parental shelters! For
some, the expense of an away-from-home college has become so exorbitant that many
students now attend local schools. Even after graduation young people find
their wings clipped by skyrocketing housing costs.
Sharing the family home requires adjustments for
all. There are the hassles over bathrooms, telephones, and privacy. Some
families, however, manage the delicate balancing act.
Still,
most psychologists feel lengthy homecomings are a mistake. Offspring, struggling to establish separate identities, can wind
up with a sense of inadequacy, defeat,
and failure. And aging parents who should be enjoying some financial and personal freedom, find themselves bogged down
with responsibilities. Living with children of any
age involves compromise and obligation, factors that can be detrimental to some aspects of well-being. All children, even adult
children, require accommodation and create
stress.
Brief visits, however, can work beneficially.
They may make parents and their children much closer
to each other without being a burden for either part.
ЗАВДАННЯ - визначте, чи правдиві щодо тексту подані твердження
1.
Leaving home
after school used to be a tradition in the
2.
Children do
not want to leave their parents' houses.
3.
There is a
variety of choices for children to make.
4.
Students
nowadays have fewer options for studying than before.
5.
More females
than males depend on their parents for housing.
6.
Living with
adult children is relaxing in most cases.
7.
When adult children return home, it is them
who need to get used to their parents'
way of life.
8.
Most parents expect their lives will change
for the better without their children living with them.
9.
Living with
parents may be psychologically harmful.
10.
There
seems to be no possible way to handle the problem today.
The Beatles
Directions: For each of the questions 1-10 decide which of
the answers (a, b, c or d) best complete the
statements on the basis of what is stated or implied in the text and mark the corresponding letter (a, b, c or
d) with a «+» on your answer sheet.
Everyone in the world knows The Beatles, a
British rock music group, which revolutionized
popular music around the world in the 1960s by leading a movement in rock music known as the British
Invasion. From 1964 through 1969, the Beatles achieved
unprecedented popularity with 30 songs reaching the Billboard magazine top-ten popular music charts.
Formed in 1959, the Beatles were composed of four musicians born in
In 1970 the Beatles split up and each
member pursued another musical career, either as a solo artist or as bandleader. Despite individual successes,
members were often approached with requests to reunite,
fueling wide speculation until John Lennon's murder in 1980. The Beatles
won the Grammy Trustees Award in 1972 and the group was inducted into the Rock and Roll Hall of Fame in
Statements:
1. The words
"the British Invasion" in line 3 most probably mean:
a) a British attack on
c) spreading of new ideas; d) putting
something into a British vase.
2.
It may be concluded from the passage that:
a)
no one had managed to write famous songs before the Beatles;
b) the Beatles became popular by making music charts;
c)
the Billboard magazine writes on music;
d) the Beatles composed about 5 songs a year.
3. The composition of the group:
a) was
never changed; b) needed changing regularly;
c)was the same for about 8 years; d)required much time and
effort.
4. It is implied in the passage that the Beatles wouldn't have become
famous had it not been for:
a) Ringo Starr b) a little man named Richard;
c) the culture of a different country; d)
5. The word "sophisticated" in line 9 can best be replaced with:
a) pervert; b) subtle;
c) complicated; d)
urban.
6. It took the Beatles about... years to get to the peak of their artistic career.
a) 2; b) 4;
c) 6; d) 8.
7. The thing that was, NOT mentioned as the one that made Sgt. Pepper's
Lonely Hearts Club Band an outstanding event in music
was:
a) song
texts;
b) voice arrangements;
c)
unusual instrument combinations; d) the general idea.
8.
It is implied that:
a) a lot of people wanted the Beatles to join together after their
breakup;
b) each of the Beatles wanted to become a bandleader;
c) John Lennon was murdered not to let the group reunite;
d) the ex-Beatles' were not very happy in their solo careers.
9. It can be inferred that the Grammy Trustees Award is given for
achievements:
a) in music; b) in murder;
c)
in splitting up;
d) in reuniting.
10. One can make a conclusion that:
a)
the Anthology
album was released shortly after Lennon's death;
b)
in 25 years after the breakup the group was still very
popular;
c)
after inducting into the Rock and Roll Hall
of Fame the group never recorded songs together;
d)
the album consisted of previously unrecorded
songs.
На листочку пишете
1.
Nowadays young
people often choose their future profession without being cut out for it but
just for the sake of expected financial benefit.
2.
It is absolutely necessary that
3.
It is unfair
that Ukrainian higher education diplomas are not recognized in many developed countries.
На листочку пишете
1.
You are taking a job interview.
What would you tell about yourself, your interests,
and hobbies?
2.
Which of the
members of your family do you appreciate most and why?
3.
What would you
change in TV broadcasting if you had enough authority?
4.
What would you say to persuade your
parents that the music you listen to is worth
doing it?
5.
If you were a
personnel manager, would you demand that your staff know a foreign language?
6.
Which of the
school subjects will be most useful in your future career?
7.
Does weather
influence your performance?'
8.
Your English
friend is going to come to
9.
If you were to
make a list of the most outstanding Ukrainians, what names would you include in
it?
10.
You are to
write an article about your favorite sportsman. What would you write?
