Урок з мистецтва № 19 

"Музична культура Київської держави. Духовна музика. Хорові концерти М. Березовського, А.Веделя, Д. Бортнянського"

Духовна музика.

Церковний спів. Партесний концерт.

Тема духовності завжди була в центрі уваги митців. Відомі іконописці та малярі створювали високохудожні духовні образи на полотнах чи стінах храмів, у скульптурно - архітектурних ансамблях…Століттями духовну музику писали кращі представники музичної культури. Виконання багатоголосного твору багатоголосним хором викликає відчуття смутку і радості, тривоги та надії, буденні і водночас чогось неземного, бо у співі цьому – душа народу.

Духовна музика – це вокальні, інструментальні, вокально-інструментальні твори на релігійні тексти чи сюжети. В історії української художньої культури ІІ половину ХУІІІ ст.. називають «золотим віком української музики. У цей період класичних вершин досягає духовна ь хорова творчість блискучого тріо український композиторів М.Березовського, А Веделя і Д.Бортнянського. Церковна музика прийшла до слов'ян з Візантії.

У 17-18 ст. урізноманітнюється музичний побут українців, переважно в містах, розвивається інструментальне музикування. Набувають поширення музичні цехи, що об'єднають міських музикантів(Полтава, Ніжин…)Музичні цехи з кобзарів, литавристів, сурмачів …існували у козацьких полках. Одним з найдавніших в Україні музичних навчальних закладів була Січова співацька школа. У півчій студії при Покровській церкві працювали уставники , які навчали най здібніших хлопчиків з усієї України нотної грамоти, церковного співу. Після навчання вони залишалися у військах , як музиканти і брали участь в походах, козацьких розвагах, святах .

Традиція навчання музики, яке спочатку зосереджувалося в братських школах, згодом поширилося на інші заклади. У 17-18 століттях центром підготовки високоосвічених кадрів стала Києво-Могилянська академія, де ще за часів ректора Лазаря Барановича було організовано студентський хор, згодом відкрито клас нотного співу , інструментальної музики..

Відомим осередком спеціальної музичної освіти була Глухівська музична школа, яка діяла протягом декількох десятків років. У ній викладали нотну грамоту, хоровий спів, гру на інструментах – скрипці ,бандурі .Після навчання хлопчиків відправляли до Петербурзької придворної капели – відомого хорового колективу, що більш як на половину складався з українців. Вони носили таку ж форму як і в Києво-Могилянській академії – форму церковних півчих. Упродовж довгого часу її очолював відомий український композитор Дмитро Бортнянський. Традиції української музичної культури мали велике значення для розвитку російської духовної хорової музики. Українських співаків, учителів співів, регентів та композиторів постійно відряджали до Росії, де запроваджували спів на зразок київського. Таким чином здобутки української музики включалися в загальноєвропейську культуру.

Духовна музика – це музика релігійного змісту, що звучить як у храмах,так і в побуті. Вона має давні традиції та глибокий емоційно-духовний вплив на людину. Духовна музика завжди була пов'язана з історичними традиціями та особливостями музичної, зокрема народної культури різних країн, і зробила значний внесок у світову музичну культуру. Одним із основних видів християнського богослужіння є літургія , у католицькому обряді - меса, а в православному – обідня, яку складають характерні хороспіви . Останньою частиною святкової православної літургії може бути хоровий концерт.

Літургія – це християнське богослужіння, що супроводжується співом та інструментальною музикою.

Меса – це багато частинний твір для хору та солістів, написаний на духовний текст для виконання під час католицького богослужіння.

    Наприкінці ХУІ ст.. виник новий хоровий жанр, що став провідним в українській професійній музиці козацької доби – партесний концерт. Поступово під впливом західноєвропейської професійної музики одночасний партесний концерт доби бароко змінюється циклічним духовним концертом періоду класицизму, побудованим на контрастному зіставленні частин циклу. Велика музична форма і складні прийоми поліфонічного розвитку давали змогу композиторам передавати в музиці високі гуманістичні ідеали епохи-загальнолюдські моральні цінності, філософські роздуми про сенс життя.

У творчості видатних представників української музичної культури другої половини ХУІІІ ст. М .Березовського, А.Веделя, Д.Бортнянського багато частинний концерт набуває рис своєрідної хорової симфонії.

 про композитора Максима Березовського

Основоположником жанру духовного хорового концерту циклічної структури в українській музиці був Максим Березовський(1745-1770.

Хорова спадщина охоплює концерти, літургії та інші його твори. 4ч.з літургії «Вірую», стала одним з найпопулярніших церковних творів.

Справжньою перлиною духовної музики є драматично-трагедійний концерт «Не отвержи мене во время старости». Новаторство цього твору полягає в зіставленні 4 частин циклу, ансамблевому та хоровому виконанні. Глибокий зміст тексту розповідає про життя і смерть, цінності людського буття, ніби перегукуються із сповненою трагізму біографією митця. Творчість М.Березовського, що поєднала традиції італійської музики з елементами мелодики українських пісень, мала велике значення для подальшого становлення вітчизняного професійного музичного мистецтва.

Слухання: М.Березовський «Вірую»

https://www.youtube.com/watch?v=iHgrtyPx0_U

Які почуття викликала у вас ця музика?

Композитори, які писали духовну музику багато. Один з них це Артемій Ведель.

 про композитора Артемія Веделя

Артемій Ведель (1767-1808)- композитор, хоровий диригент, співак, скрипаль - увійшов в історію музичної культури як митець, який писав виключно сакральну хорову музику. Він розвивав багатовікові традиції української хорової культури, народної творчості. Багато його творів не дійшли до наших днів. Нам відомо близько 30 хорових концертів, серед них – «Доколе. Господи…», а також частини з «Літургії,»Всеношна»,»Покаянне тріо» ..

Діапазон концертів А Веделя – від скорботних до урочисто величальних. Його музика вирізняється експресивністю мелодики. Неабиякий вплив на митця мала українська пісенно-романсова лірика. Наприклад, мелодика «Херувимської»

«Херувимська» - урочисті пісне співи православної церкви, що входять до літургії; назва походить від початкових слів « Іже херувими».близька до української народної пісні»Повій вітре на Вкраїну».Простота й виразність зумовила популярність цієї музики. Яскрава самобутність творчості А.Веделя, композитора-лірика, відображувала гуманістичні ідеали епохи.

У творчості А.Веделя, що охоплює сферу духовної музики, дуже дійсно відчутний вплив української народної пісенності. Усі твори створені композитором для виконання хором а капела , тобто без інструментального співу.

Херувимська – це духовний вокальний твір для хору, що починається словами «іже херувими», звідси і назва.

Цей різновид духовного співу відомий ще з 6 століття.

Слухання «Херувимська» А.Веделя

https://www.youtube.com/watch?v=Cc7lXken1o8

Зображення Святої Марії-Богоматері були найулюбленішими в іконописному мистецтві країн християнського світу. Однією з найвідоміших ікон є образ Богородиці Клауса, яка відома ще як Вишгородська (Володимирівська) Богоматір. Композиція зображає Богоматір із маленьким Ісусом, які тісно притулилися і торкаються щоками. Ікони такого типу називалися «Замилування». За давніми легендами та переказами ця ікона прославилася великою чудотворною силою, оскільки захищала людей від лиха й надихала їх на подвиги.

про В.С.Бортнянського

Дмитро Степанович Бортнянський (1751-1825)- - класик хорової музики 18 ст. знаменитий український і російський композитор, педагог і диригент, родом із Глухова, столиці українського козацтва.. Батько знаючи про музичне обдарування сина – чудовий голос, у 7 років відвезли до Придворного хору в Петербурзі . З того часу він вже ніколи не повертався на батьківщину. Він співав у хорі, з 11 років виконував сольні партії в опері. Співу та манери тримання на сцені навчився у видатних музикантів в Італії. Тут Дмитро вперше виявив свій композиторський талант. Деякі опери молодого композитора йшли на італійських сценах. А у 1796 році став першим керівником придворної капели в Петербурзі. На цій посадів залишався до самої смерті. Духовна музика, хоровий спів стали провідними в творчості талановитого українця.

Д.Бортнянський – майстер хорового письма ассареlila .Він дуже добре знав людські голоси і вмів надавати звучанню хору особливої виразності, шляхетності та краси .Його хорові концерти сповнені глибокою життєвою мудрістю, піднесеною простотою та щирістю.

Існує припущення, що композитор спочатку писав музику, а потім вже підбирав до неї текст.

В творчості Д.Бортнянського поєднались найновіші на той час досягнення світової композиторської техніки, зокрема італійської школи, з вітчизняними музичними традиціями. В історію світової культури Д.Бортнянський ввійшов як реформатор церковного співу. Він створив понад 100 хорових творів – святково-урочистих, скорботно-елегійних… Серед них – 2 літургії, хорові концерти для одного двох хорів(4,8 голосних). Стилеві майстра притаманні інтонаційне багатство, оригінальність прийомів поліфонічного письма, стрункість форми..

Значний вплив справила творчість Бортнянського на західноукраїнських композиторів 19 ст. Його хорова музика й досі звучить в багатьох країнах світу. В одному із найвеличніших храмів Нью-Йорка – Єпископальному Соборі святого Івана Богослова стоїть єдине в світі скульптурне зображення Д.Бортнянського. Його встановлено поряд з 11 іншими скульптурами найвидатніший авторів церковних творів - Давида, автора псалмів, св. Цецилії, покровительки церковної музики, св. Григорія Великого – Папи Римського, що запровадив григоріанський хорал, Й.Баха, Г. Генделя та інших.

Враження Г.Берліоза від звучання хору Дмитра Бортнянського.

Так у 1847 році французький композитор Гектор Берліоз описував свої враження від звучання хору великого майстра вокальної музики Д.Бортнянського.

…Вісімдесят співаків у пишному вбранні розмішувалися по обидва боки вівтаря. Задні ряди займали баси, перед ними знаходились тенори, а попереду тенорів – альти і сопрано. Усі вони стояли нерухомо, з опущеними очима, у повній тиші. За знаком, зовсім не помітним присутнім, без вказівки тону і темпу, вони почали співати. У цій гармонійній тканині чулися такі переплетіння голосів, які здавалися чимось неймовірним, чулися зітхання і ніжні звуки, час від часу роздавалися інтонації, які за своєю напруженістю нагадували крик душі, здатний пройняти серце , і перервати дихання в грудях. Потім все завмирало у безмежно-повітряному небесному затуханні, здалося, це хор ангелів підносяться від землі до небес і поступово зникають у повітряних просторах…

Хоровий концерт №24 Д.Бортнянського є яскравим прикладом типової пісенної розспвності. Його мелодична лінія нагадує протяжну ліричну народну пісню.

Хоровий концерт – це старовинних жанр духовної музики, поліфонічний вокальний або вокально-інструментальний твір. За літературну основу, як правило , брали одне з найдавніших джерел – псалми царя Давида.

Слухання –концерт №24 Д.Бортнянського

https://www.youtube.com/watch?v=lsHhwdikmVM

Який характер твору?

Які почуття, спогади викликала у вас ця музика ?

За спогадами сучасників Д.Бортнянський був дуже щирою людиною. Його духовна музика здобула широку популярність, ще за життя композитора, й перекладалась для різних інструментів і навіть записувалася на спеціальних носіях для сліпих. Розповідають , що в останній день життя композитор покликав до себе хор капели і попросив заспівати один із своїх концертів. Під його звуки Бортнянський і помер.

Поховали композитора в Петербурзі, а на його честь у Нью-Йорку в соборі св. Іоанна Богослова встановили статую.

Підсумок:

Ми з вами прослухали «Херувимську » А.Веделя , що вражає своєю щирістю, задушевністю. Особливою мелодійністю. Це робить її співзвучною з іконою Володимирівської Божої Матері. Чистота і ніжність звучання , прозорість тембрових барв ніби зупиняють плин часу, відривають від усього земного і скороминучого, допомагають зосередитися на розмові з Богом.

Д.Бортнянський був дуже щирою людиною. Його духовна музика здобула широку популярність, ще за життя композитора, й перекладалась для різних інструментів і навіть записувалася на спеціальних носіях для сліпих. Розповідають , що в останній день життя композитор покликав до себе хор капели і попросив заспівати один із своїх концертів. Під його звуки Бортнянський і помер.

Поховали композитора в Петербурзі, а на його честь у Нью-Йорку в соборі св. Іоанна Богослова встановили статую.

У творчості А.Веделя, що охоплює сферу духовної музики, дуже дійсно відчутний вплив української народної пісенності. Усі твори створені композитором для виконання хором а капела , тобто без інструментального співу

ЗАВДАННЯ:

1) Створити презентацію :

А.Ведель, Д.Бортнянський,

або

М.Березовський – майстри хорової духовної музики.

‹